Традиційно Надвірнянські свободівці щороку в с.Фитьків вшановують пам’ять українського політичного діяча, публіциста, одного із ідеологів Організації Українських Націоналістів, автора «Декалогу»- «Десять заповідей українського націоналіста», 1929 р., Степана Ленкавського. Саме у Фитькові Степан Ленкавський провів дитячі роки, де служив священиком його батько.

В минулих роках панахиду відправляв покійний священик УГКЦ о. Іван Качанюк, тож цьогоріч саме на могилі духовного наставника громади села Фитьків о.Івана, свободівці молитвою вшанували пам’ять Степана Ленкавського.

Спільно з о.Миколою Григоруком  помолилися депутат обласної ради Михайло Іваночко, голова районної ради Іван Гурмак,  депутат районної ради Сергій Штогрин та активісти-свободівці. Також націоналісти поставили квіти і запалили лампадки.

Меморіальну дошку Степану Ленкавському було встановлено на будинку, в якому проживала родина Ленкавського. Оскільки з власних міркувань родичі зняли пам’ятний знак, націоналісти поспілкувалися з о.Миколою щодо можливого встановлення меморіальної дошки на іншій будівлі.

Як зазначив голова Надвірнянскої районної організації ВО «Свобода» Михайло Іваночко:

«Нашим героям, які полягли за волю та незалежність України сьогодні потрібне тільки визнання і аби пам'ять про них жила серед народу, щоб приходила громада на такі пам’ятні місця вклонитися та пом’янути їх. Україна починається з кожного з нас, з родини, з місцевості де народився і де проживаєш. Будьмо патріотами свого краю! Тоді буде квітуча Україна та щаслива українська родина, буде українець володарем власної долі на своїй, Богом даній, українській землі.»

Довідка: Степан Ленкавський - український політичний діяч, публіцист, один із ідеологів Організації Українських Націоналістів, народився 6 липня 1904 року в селі біля Івано-Франківська, у родині священика. Навчався на філософському факультеті Львівського університету.

Від середини 1920-х рр. — активний учасник націоналістичного руху, провідний член Організації Вищих Класів Українських Гімназій, член проводу Союзу Української Націоналістичної Молоді. Учасник I Конгресу Проводу Українських Націоналістів у Відні (28 січня — 3 лютого 1929), один із 28 співзасновників ОУН.

З лютого 1929 увійшов до складу першого Проводу ОУН на ЗУЗ, був референтом ідеологічного відділу.

Автор «Декалогу» («Десять заповідей українського націоналіста», 1929), в якому виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань.

Листопад 1930 — заарештований польською поліцією у Кракові і у вересні 1932 р., під час процесу «конгресівців» засуджений до 4 років ув’язнення. 1939 — після гітлерівської окупації Польщі та частини західноукраїнських земель увійшов до складу Проводу ОУН (Б). З квітня 1941 — референт пропаганди ОУН (Б).

29 липня 1941 р. — як один з ініціаторів проголошення Української держави у Львові був заарештований Гестапо і до 19 грудня 1944 р. ув’язнений у концтаборі Аушвіц. У повоєнний час жив у Німеччині. Був членом Проводу Закордонних Частин ОУН, курирував військовий сектор ОУН (Б), її розвідку, контррозвідку, референтуру крайових зв’язків (К-3), створив і очолював «референтуру підсовєтських справ» (РПС).

 

Прес-служба Надвірнянської районної організації ВО «Свобода»

Додати коментар

Захисний код
Оновити