Чим мотивуєте рішення балотуватися в народні депутати на Прикарпатті?

- Даний регіон є для моєї сім'ї рідним, адже дружина народилася в родині Крицьких в селищі Битків на Надвірнянщині. Обидві доньки також народилися там. Перше моє місце роботи було на Яремчанщині. Рішення про мої балотування підтримали голови громад Прикарпаття. Адже, розуміємо, що часу вчитися в парламенті не має, треба одразу братися до роботи. Досвід в мене є і я готовий використати його в інтересах мешканців Івано-Франківського, Надвірнянського та Коломийького районів.

Громади на сьогодні - це базова одиниця, в якій людина повинна відчувати комфорт. Тобто, як в громаді наґаздують, таким і буде добробут. Однак, не кожна громада здатна себе забезпечити і є проблеми, які неможливо вирішити самотужки. До прикладу Яремчанській, Ланчинській, Богородчанській громадам потрібно першочергово вирішити проблеми каналізації. В Солотвинській громаді необхідно завершити будівництво школи. А Надвірнянській - вирішити проблему з твердими побутовими відходами. Для регіону важливим є і питання берегоукріплення та втілення протипаводкових заходів. Здавалось би банальні речі, але їх вирішення потребує чималих коштів та ефективної співпраці голів громади і представника в парламенті. Прикладом такої співпраці можу навести міського голову Івано-Франківська Руслана Марцінківа та народної депутатки Оксани Савчук. Громада через представника у ВРУ може стукати у всі двері вищого керівництва. І так вдається набагато більше.

Що найбільш болить людей на даний час і про що спілкуєтесь на зустрічах з громадою?

- Починаючи від пенсій, низьких заробітних плат і закінчуючи тарифами. Звісна річ базові проблеми медицини. Це те основне, за що люди переживають. До слова, Оксана Савчук є співавтором законопроекту про те, щоб мінімальну пенсію прирівняли хоча б до прожиткового мінімуму. Сьогодні в нас парадокс: прожитковий мінімум вищий, аніж мінімальна пенсія. Однак для того, щоб просто розглянути дане питання, навіть не голосувати, потрібно зібрати 46 підписів народних депутатів. Здавалось би небагато, але й такої кількості охочих відстоювати інтереси людей в стінах парламенту мало.

На зустрічах розповідаю громаді про обов'язки народного депутата, адже крім законотворчої функції, це лобіст інтересів мешканців, який повинен залучати інвестиції, реалізовувати інфраструктурні проекти. Це гірський округ і потрібно враховувати його особливості у веденні господарства чи в промисловій сфері. Сьогодні окрім того, що ти патріот, окрім бажання представляти громаду, ти повинен бути фахівцем і розуміти не тільки відповідальність перед виборцями. Мало бути хорошим хлопцем, бо хороший хлопець не професія.

Ви пропонуєте влаштувати безподатковий період для українських заробітчан, які повертаються додому і відкривають тут підприємницьку діяльність. Це дуже цікава новація, розкажіть детальніше.

- Законопроект має на меті зміну філософії роботи податкових органів. Зокрема, прагнемо перетворити податківців із визискувачів та карників на аналітиків та порадників. Тож виходимо на два напрями, які треба якнайшвидше опрацювати. Перший - зміна механізмів оподаткування та механізмів стягнення штрафів і накладення санкцій, другий - захист головного інвестора країни - заробітчан. Вони є найбільшими інвесторами країни, бо тільки у минулому році через банки ними було перераховано сюди 11 млрд гривень. І це тільки офіційні дані - скільки привезли "по кишенях", можна здогадуватися. Чому ми говоримо про заробітчан? Бо ми хочемо їх повернути, тому ми повинні створити умови. Малому бізнесу - малі податки, великому - великі. Це так званий прогресивний податок.

Як Ви ставитеся до реформи Децентралізації? Чи будете відстоювати інтереси органів місцевого самоврядування в стінах парламенту?

- Певна річ. Окрім надання необхідних повноважень громадам, хоча б на 5 років не змінюйте джерела надходжень, які в них є. Влада досі не сказала, що не буде змінювати пропорцій реверсної дотації і кожного року намагаються її змінити - 20/80, 30/70%. Сьогодні влада цілеспрямовано перекинула дірки з держбюджету (фінансування освіти й медицини) на місцеві бюджети. Щодо повноважень, то просто перекинули відповідальність на органи місцевого самоврядування. Приклад: училища профтехосвіти фінансуються за рахунок місцевого бюджету і ледве дихають. Чому державна влада замість того, щоб взяти профтехосвіту на себе, передає на органи місцевого самоврядування? Тому, що не хоче фінансувати.

Завдання для влади щодо місцевого самоврядування: дайте можливість планувати свою діяльність, не просто віддайте повноваження, а не змінюйте правил. Сьогодні громадам потрібні інвестори, які могли би розташовувати виробництво. Немає інвестора - немає ПДФО, немає ПДФО - не наповнюється бюджет.

Те, що ми сьогодні бачимо - що завгодно, але ніяк не "децентралізація". Лише її видимість. Немає навіть механізму виходу з ОТГ. Однак, треба працювати для громади в цих умовах і шукати шляхи залучення коштів для розвитку.

З якими політичними силами з-поміж представлених наразі в парламенті ви б передусім налагоджували діалог?

– Налагоджуватиму з тими політичними силами, які чітко обстоюватимуть антиолігархічний спосіб управління країною, з тими, які боротимуться проти проросійських настроїв.

Ви були віце-спікером, пішли звідти одразу на фронт, так? Чому?

— По-перше, як у такий час, коли йде війна, я здоровий чоловік, який має військову професію - командир гармати. Коли мої друзі зараз воюють, чому я маю сидіти вдома? У мене є всі можливості, я знаю техніку, напевно, знаю більше, ніж багато з тих, які мобілізовані, чому я маю бути вдома? Більше року служив артилеристом у 44 окремій артбригаді ЗСУ, 2015 рік.

Руслан Кошулинський до війни і після - це різні люди?

- Після повернення зі Сходу став набагато більше цінувати час.

Щоб Ви побажали мешканцям округу?

- Перш за все закликаю прийти на вибори. Не вірте, коли Вам говорять, що Ви нічого не здатні змінити. У 2014 я залишився єдиним керівником держави, але зумів зібрати парламент і забрати владу у Януковича. Тож навіть одна людина може змінити хід історії. Шануймо своє і будьмо єдині.

 

 

Досьє:

Руслан Кошулинський народився 9 вересня 1969 року у Львові. Навчався в школі з поглибленим вивченням англійської мови, згодом - у Львівському фаховому коледжі спорту. Займався легкою атлетикою. У 1987—1989 роках проходив строкову службу. У 1991-му році закінчив технологічний факультет Кооперативного технікуму у Львові. Закінчи Тернопільський економічний університет за напрямом "Право".

Кошулинський почав трудову діяльність із посади завідувача виробництва у ресторані-готелі "Беркут" на Яблунецькому перевалі. Політичну діяльність розпочав у 1996-му році, вступивши у Соціал-Національну партію України ( зараз ВО "Свобода" -ред.). 2012—2014 роки - народний депутат України від "Свободи". У грудні 2012-го його обрали заступником голови ВРУ. Був учасником Революції Гідності. Брав участь у російсько-українській війні у 2015-му році в складі ЗСУ. У 2019-му році балотувався на пост Президента України.

 

Прес-служба Надвірнянської районної організації ВО «Свобода»  

Додати коментар

Захисний код
Оновити